РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ Основні терміни і поняття: облікова номенклатера;організація облікових номенклатур; реквізит; первинні документи; облікові реєстри; рух носіїв облікової інформації; організація руху носіїв облікової інформації;оперограма; документограма; графік руху носіїв облікової інформації;поточний і постійний архів ; організація роботи архіву 3.1. Організація облікових номенклатур. Облікова інформація має досить складну структуру, а тому в спеціалізованій літературі існує декілька варіантів її класифікації. Очевидно, що значна кількість класифікаційних ознак, що мають право на існування. Отже вищевказана її багатозначність, потребує організації облікової інформації. Згадаймо з розділу 2, що облікова інформація не є хаотичним потоком в межах облікової системи. Вона рухається і видозмінюється за встановленою схемою “вхід до системи - система - вихід із системи”. Якість цього руху та його швидкість залежить від підготовчих робіт по упорядкуванню вхідної інформації, проектування раціонального проходження інформації через систему та групування інформації на виході із системи в розрізі її споживачів. Мова йдеться про інформацію щодо об’єктів в обліку їх стан, форми і функціонування, рух і т.п. Такі дні, представлені у вигляді переліку мають назву облікової номенклатури. Зрозуміло, що вирішення поставлених вище завдань можливе за умов організації сукупності облікових інформаційних даних щодо господарських фактів і операцій, тобто організації облікових номенклатур. Облікові номенклатури формуються під впливом господарської діяльності суб’єкту господарювання. Оскільки вони характеризують об’єкти обліку, згадаймо із курсу “Бухгалтерський облік в бюджетних установах" склад об’єктів бухгалтерського обліку виконання кошторису. Зокрема до них відносяться: доходи загального фонду; доходи спеціального фонду; грошові кошти (безготівкові, готівкові); видатки ( в розрізі касових і фактичних; видатків із загального та спеціального фондів); розрахунки з дебіторами і кредиторами (серед яких слід виділити розрахунки з оплати праці, зі стипендіальних виплат, з постачальниками і підрядчиками, з іншими кредиторами та дебіторами); інші зобов’язання ( довгострокові і короткострокові ); необоротні активи ( основні засобі; інші необоротні матеріальні активі; нематеріальні активи ); матеріальні запаси ( виробничі запаси; тварини на вирощуванні і відгодівлі; малоцінні та швидкозношувані предмети; матеріали і продукти харчування; готова продукція; продукція сільськогосподарського виробництва ); капітал бюджетних установ ( фонд у необоротних активах; фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах; результат виконання кошторису ). Відмітимо, що класифікація облікових номенклатур за об’єктами обліку є початком їх організації. Очевидно, що в установах, які впродовж певного часу здійснюють господарську діяльність, не виникає проблем з формулюванням такої класифікації. Новоствореним установам раціонально користуватись як основою для розробки групувань облікових номенклатур інструктивними матеріалами по порядку відображення господарських операцій бюджетних установ і організацій в системі плану рахунків бухгалтерського обліку. Наступний крок - характеристика та розробки облікових номенклатур за об’єктами обліку. Відповідно до цього визначається шлях руху та обробки інформації від входу в систему до виходу її із системи. Згадаймо, що весь процес бухгалтерського обліку поділяється на етапи первинного, поточного та підсумкового обліку. Оскільки облікові інформаційні потоки проходять по всім зазначеним етапам, слід ідентифікувати облікові номенклатури щоджо кожного з етапів. При цьому, для повноти, конкретизації адресності та призначення облікової інформації слід виділяти відповідно: На стадії первинного обліку: пункт “складові характеристики облікової номенклатури” (зазначені дані необхідні як для формування повноцінної достатньої загаль...